«Історії нескорених»
Історія третя
«Бо інакше не міг…»
Герой України Василь Сліпак
«Це була його остання партія,
яку він прагнув заспівати»
Війна розділила життя Василя Сліпака на дві частини – «до» і «після».
До… Він народився у Львові 20 грудня 1974 року. Співав у хорі «Дударик». Дивно, але Василь тричі (!) не міг вступити у Львівську консерваторію, маючи унікальний голос, який охоплював одразу кілька діапазонів (від басу-баритону до мецо-сопрано). Згодом талант Сліпака було визнано не тільки в рідній Україні, а й за її межами. Вже з 1997 року він став солістом Національної Паризької опери (Франція). Виступав на сценах багатьох європейських театрів.
Після… 9 травня 2015 року Василь Сліпак виступив з прощальним концертом у Парижі, а 10 травня вже вирушив до рідної України. Він поїхав як воїн-доброволець на Донбас. Під час Революції Гідності допомагав майданівцям як волонтер та був членом «Правого сектору».
29 червня 2016 року дві групи українських добровольців, серед яких був і «Міф» (псевдонім Сліпака), пішли на штурм блокпосту російських гібридних сил. Трапилось це біля селища Луганське, що на Донеччині. Від ворожої кулі снайпера Василь Сліпак загинув. Йому був 41 рік. Миттєво обірвалося життя справжнього патріота України. Людини з великої літери.
Загибель Василя Сліпака стала важким потрясінням не тільки для багатьох його друзів та побратимів, а й для всієї України та світу. Гірко, що на війні гинуть найкращі.
Похований «Міф» на Личаківському цвинтарі м.Львів.
20 лютого 2017 року Василь Сліпак посмертно отримав звання «Герой України» та орден «Золота Зірка».
У 2018 році був знятий документальний фільм «Міф», який розповідає про життя Василя Сліпака. Життя «до…» і «після…»
14 жовтня 2016 року була урочисто відкрита мармурова меморіальна дошка, яка встановлена на фасаді будівлі Львівської спеціалізованої школи №46 ім. В.Чорновола, де навчався співак. На дошці напис: «Випускник школи. Співак. Патріот. Воїн. Він любив Україну. Він жив для України. Він дарував світу свій талант з ім’ям України і загинув за Україну. Його смерть – це важливий заповіт для прийдешніх поколінь, це приклад великої сили національної самосвідомості».
Слава Героям!