Експрес-інформація на книжку Олени Максименко «Пси, які приручають людей»

«Отче наш, ти, що єси на небесах…». Я навіть нічого для себе не проситиму… Не тому, що мені того не треба, а тому, що це все дрібниці. Тому прошу Тебе лише про одне…»

Здогадалися, про що проситиме Мирослава, героїня повісті  письменниці-волонтерки Олени Максименко? Кожен з нас, українців, просив і проситиме про це вже 365 днів и 365 ночей. Про закінчення війни! З рештою ми розберемося…

Ця книжка для підлітків. Ця книжка про підлітків. Прифронтове містечко на українському Сході. Діти, які стали вимушеними свідками війни. Як їм дорослішати під обстрілами? Як толерантно відноситися до переселенців-однокласників? У цій книжці є безліч внутрішніх страхів (страх перед собаками, наприклад), інші шкільні проблеми. А ще – численні обстріли, смерть, яку можна побачити, життя, яке можна врятувати.

Ця книжка сумна, дуже сумна. Але є одне «але». Ми віримо, що війна обов’язково закінчиться нашою перемогою. З рештою ми розберемося…

Р. S. Хтось мріє після війни завести тварину? Собаку,  наприклад? Головна героїня зробила саме так…

Залишити відповідь