Символ державної величі
10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну. Саме в цей день 1862 року народився вірш «Ще не вмерла Україна». Подія ця сталася на вечірці на одній з київських квартир, коли група прогресивно настроєної молоді, взявши за основу польський гімн, створила за його зразком текст. В цьому взяли участь поети Микола Вербицький і Тадей Рильський, та найбільше – Павло Чубинський, під чиїм іменем пісня стала поширюватися Україною.
Через рік вірш нелегально переправили з Києва на Галичину і надрукували в львівському журналі «Мета» разом з віршами Тараса Шевченка.
Музику до поетичних рядків написав західноукраїнський композитор і диригент Михайло Вербицький – спершу для солоспіву, а згодом для хору.
Як національний гімн «Ще не вмерла Україна» визнавали Іван Франко, Леся Українка, інші письменники й громадські діячі.
15січня 1992 року на засіданні Президії Верховної Ради України було розглянуто питання про Державний гімн України і затверджено музичну редакцію гімну.
Гімн є однією з ознак суверенної держави поряд із прапором, гербом, державною мовою, столицею, грошовою одиницею, наявністю власного війська, Конституції.
Державний Гімн України як офіційний символ держави виконують під час підняття Державного Прапора, відкриття урочистих засідань, прийняття військової присяги, відкриття спортивних змагань, на початку офіційних зустрічей на найвищому рівні.
Зараз, коли нові герої воюють за територіальну цілісність нашої країни, гімн має особливе значення для всіх і є тою духовною ланкою, що єднає нас із попередніми поколіннями борців за свободу!
