ПОВІСТІ ВОЛОДИМИРА РУТКІВСЬКОГО «ПОТЕРЧАТА» – 15 РОКІВ
…чому людство робить все можливе
для того, аби знищити себе самого?
В. Рутківський
У 2008 році побачила світ автобіографічна повість українського поета, прозаїка, казкаря, дослідника Володимира Рутківського «Потерчата». За словами самого автора, цей твір мав для нього величезне значення. Мабуть, і письменником, на його думку, Рутківський став, щоб написати цю пронизливу сумну сповідь.
Тоді, у 2008-му, ніхто з нас, можливо й сам письменник, і гадки не мали, що ця повість стане пророчою. Слідом за поколінням дітей Другої світової війни, до яких відносив себе сам автор, у 2022 році прийде нове покоління скалічених спустошених дитячих доль.
Деякі оповідання, з яких складається повість «Потерчата» («Татко іде на війну», «Така страшна мама», «Вбивство голови сільради», «Під кулями», «Грудка цукру», «Розплата за татка» та інші), набудуть нового трагічного значення. І всім нам, малим і дорослим читачам, стане зрозумілим, що історія життя та існування хлопчаків і дівчаток у воєнні роки чітко повторилася зараз.
По суті, повість «Потерчата» – це сповідь дитини, яка пройшла шлях між життям і смертю, між вірою і зневірянням, між любов’ю і злом, темрявою і світлом.
«…тут до мене дійшло: та це ж мій татко стоїть! Це ж він повернувся з війни! А все інше вже не мало ніякого значення!..»
Скільки татусів, матусь, братів та синів вже ніколи не повернеться з війни додому?
У 2021 році Володимир Рутківський пішов з життя, а його повість про маленьких потерчат– дитинок, які померли нехрещеними – вже читається по-іншому та набуває філософського сенсу.
Кажуть, що ці маленькі душі переходять у пугачів або лелек. Нехай буде так… Летіть, маленькі лелеченята, ми пам’ятаємо і ніколи не пробачимо трагічну долю кожного з вас!
За офіційною інформацією, станом на 12.03.2023 постраждали 1398 дітей – 464 дитини загинули, 934 зазнали уражень різного ступеню тяжкості…