ОСТАННІ КОЧІВНИКИ ЄВРОПИ
Міжнародний день ромів був заснований на IV Всесвітньому конґресі ромів, що відбувся 1990 року у Сероцьку (Польща). Метою свята є самоідентифікація ромської етнічної групи як єдиного народу, привернення уваги до самобутньої культури та історії, подолання дискримінації, утисків та відчуження циганів. Відзначається 8 квітня, дня циганського свята у Трансильванії — «дня коней», коли цих тварин виводили з їхніх зимових стаєнь та прикрашали вінками.
Цього дня, за традицією, роми у певний час запалюють на вулицях свічки, як символ єдності циганського народу, та спускають на воду річок вінки, що має символізувати нелегку долю народу — вічного блукальця без історичної батьківщини.
За підрахунками експертів Ради Європи, на території 47 країн нині проживає від 8 до 12 мільйонів циган.
Роми – народ, що захоплює своєю таємничістю та незвичайними традиціями. Їх супроводжують численні міфи: від вигнання з Індії до неймовірних здібностей у чаклунстві.
- Роми не є єдиним народом, а складають групу народностей індоарійського походження. Ці народи поділяються на дві основні гілки – західну та східну, кожна з яких має свої особливості. Західна група оселилася в Європі, а східна – в Азії та на Кавказі. Важливо розуміти, що термін «роми» зазвичай відноситься саме до європейської гілки. Вперше в Україні роми з’явилися у XV—XVII ст. — спочатку в Бессарабії та в Криму. Перша письмова згадка про них в Україні — 1501рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром ромському ватажкові Василю).
- Англійці називають циган Gypsies (єгиптяни), іспанці – Gitanos, французи – Bohemiens (богемці), або Tsiganes, італійці – Zingaros, голландці – Heidens (язичники), угорці – Cigany або Pharao nerek (фараонове плем’я), фіни – mustalaiset (чорні).
- Чи справді роми – нащадки індусів? Деякі дослідники вважають, що роми мають спільне коріння з кочовими племенами Індії, які займаються співом, танцями та цирковим мистецтвом. Проте ці племена є індусами, а не ромами, хоча вони поділяють кілька культурних рис.
- Важливо зазначити, що хоч індуси та роми мають спільну історію, їхня культура розвивалася окремо.
- Роми Європи складаються з різних підгруп, кожна з яких має свій діалект ромської мови. Наприклад, балканський ром відрізняється від карпатського, а карпатський, у свою чергу, від валійського. Тому навіть роми з різних частин Європи не завжди можуть розуміти один одного. Ця мовна різноманітність є результатом їхнього довгого перебування в різних регіонах і впливу місцевих мов.
- На Міжнародному конгресі ромів 1971 року у Великобританії було офіційно проголошено ромів єдиною нетериторіальною нацією. На цьому заході були присутні представники ромських спільнот із дев’яти європейських країн. Саме тоді був прийнятий гімн «Джелем джелем», а також розроблений прапор, що символізує коло – чакру. Визначення терміну «цигани» було замінено на «роми», що означає «людина».
- З 1956 року, у зв’язку з указом, що забороняв кочовий спосіб життя на території СРСР, більшість ромів стали вести осілий спосіб життя. Однак є винятки, і навіть сьогодні деякі представники ромів зберігають традицію подорожей. Їхнім духовним центром можна вважати молдавське місто Сороки, яке є своєрідною «столицею» ромів. Це місто стало важливим місцем для збереження ромської культури та традицій.
- Існує стереотип, що роми не хочуть працювати, а віддають перевагу пісням, танцям і ворожінню. Проте насправді багато ромів займаються ремеслами, зокрема ковальською справою. Згідно з традицією, румунські роми виготовляли котли, тому їх називають «келдерари». Ковальство до сьогодні залишається одним із основних занять у ромських громадах.
- Роми мають досить патріархальну структуру, хоча деякі з цих звичаїв змінюються з часом. Наприклад, хоча колись чоловіки й жінки не сиділи разом за столом, сьогодні це не є обов’язковим правилом. Термін «барон» у ромському суспільстві означає «великий ром», але його роль більше схожа на функцію міністра закордонних справ, ніж на лідера. Всі внутрішні проблеми вирішуються на зборах старійшин, де кожен має право висловити свою думку.
- Існує помилкове уявлення, що ромам заборонено одружуватися з представниками інших народів. У реальності, хоча традиція шлюбу з іншими етнічними групами не вітається, вона не є забороненою. Часто такі шлюби можуть бути джерелом культурних конфліктів, тому багато ромських родин намагаються уникати їх. Проте, якщо особа дотримується ромських традицій і культури, її можуть прийняти в громаду.
- Для ромів важливо не тільки походження, але й прихильність до традицій та культури – це те, що називається «романіпе». Це поняття об’єднує всі риси ромської культури, включаючи мову, традиції і поведінку. За словами ромів, навіть усиновлена дитина, яка зберігає ці традиції, може бути визнана ромом. Однак, якщо людина залишає ці традиції, вона більше не вважається частиною громади.
- Хоча роми часто асоціюються з криміналом, насправді серед них дуже мало тяжких злочинів. Одна з причин цього – суворі покарання за порушення правил спільноти. Найсуворіше покарання – вигнання з ромського товариства. Повернутися до громади після такого вигнання дуже складно, і тому серед ромів вкрай рідко трапляються тяжкі злочини.
